Ділан Томас. Де воду колись пив я спраглий (Where Once the Waters of your Face)

Де воду колись пив я спраглий  Де воду колись пив я спраглий з лиця твого, студить привид віджилий там гвинти мої сутінками. І дивиться мертвий на духів з хвостами, що кригу було пробивали чупринами,...

Де воду колись пив я спраглий 

Де воду колись пив я спраглий з лиця твого,
студить привид віджилий там гвинти мої сутінками.
І дивиться мертвий на духів з хвостами,
що кригу було пробивали чупринами,
а тепер їхні зябра прагнуть стати легенями
і
крізь корінь, та сіль, та ікру вітер віє.

Де в піну прибою зелені вузли твої
устромили сплетіння, там іде нині з ножицями,
що змащені маслом, та з лезом у піхвах
зелений розплутувач, ціллю окрилений
перерізати все, що
сполучається з витоками
і мокрі плоди на дні моря сховати.

Хронічні напливи невидимих змін твоїх
набігають на ложе, де кохаються водорості
і не залишають ні краплі  любові.
Дитячі примари, каміння округ твого,
переходять із пусток в порожнечі
й так моторошно
кричать,
ніби знають пророцтва дельфінів.

Та як  домовини пустелі сухі,
твої
кольорові повіки
не захлопнуться  — магія бо
єднатиме мудро земне та небесне.
І будуть корали у ліжках палких твоїх.
І схвильовані змії у припливах до… поки жива
хоч крапля на дні невичерпного моря.

(переклад —  Ігор Касьяненко)

Where Once the Waters of your Face

Where once the waters of your face
Spun to my screws, your dry ghost blows,
The dead turns up its eye;
Where once the mermen through your ice
Pushed up their hair, the dry wind steers
Through salt and root and roe.

Where once your green knots sank their splice
Into the tided cord, there goes
The green unraveller,
His scissors oiled, his knife hung loose
To cut the channels at their source
And lay the wet fruits low.

Invisible, your clocking tides
Break on the lovebeds of the weeds;
The weed of love’s left dry;
There round about your stones the shades
Of children go who, from their voids,
Cry to the dolphined sea.

Dry as a tomb, your coloured lids
Shall not be latched while magic glides
Sage on the earth and sky;
There shall be corals in your beds,
There shall be serpents in your tides,
Till all our sea-faiths die.

Читайте ще вірші Ділана Томаса тут: Ділан Томас. Вірші.