Запаси продуктивної вологи під цукровим буряком, як в орному, так і метровому шарах ґрунту на більшості площ понизилися до недостатнього
Середня температура повітря знаходилася у межах від 19,8 до 32,0 0С тепла і була на 2,3-10,0 0С вище за норму. Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до 28,3-39,0 0С, на півдні - до 42,0 0С тепла, а поверхня грунту у цей час нагрівалась до 64,0-71,0 0С. Мінімальна температура повітря у найхолодніші ночі знижувалася до 14,1-16,7 0С тепла. Середня температура ґрунту на глибині 5 см становила 20,8 0С.
За даними Укргідрометеоцентру станом на 20 липня суми ефективних температур повітря вище +5 0С були на 285-355 0С, вище +10 0С - на 200-310 0С вищими за середні багаторічні показники і у розрізі агрокліматичних зон України становили: у зоні Степу - 1590-1770 0С при нормі 1275-1415 0С та 1020-1175 0С при нормі 750-865 0С відповідно, у зоні Лісостепу - 1395-1585 0С при нормі 1100-1275 0С та 835-1015 0С при нормі 585-755 0С відповідно, на Поліссі - 1355-1440 0С при нормі 1070-1155 0С та 775-850 0С при нормі 555-650 0С відповідно.
Зливові, короткочасні дощі, місцями з грозами та шквалами пройшли у деяких областях локально. Так, за даними наукових установ НААН у Київській області їх випало 27,6 мм, у Львівській - 2,8 мм, у Дніпропетровській - 1-5 мм (6-25 % декадної норми), подекуди випало 6-15 мм (40-100 % декадної норми), у Житомирській - 1-2 мм, але більшість грунтів у цій області продовжують залишатися слабо та достатньо зволоженими.
Агрометеорологічні умови, які склалися протягом поточного місцями були не зовсім сприятливими для формування урожаю пізніх культур через дуже високі температури повітря та не рівномірне вологозабезпечення грунту.
Так, за інформацією Укргідрометеоцентру станом на 20 липня під кукурудзою запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту (0-20 см) на переважній частині території південних, центральних, східних, північних та Волинської областей були незадовільними (менше 10 мм) та задовільними (12-20 мм), місцями у центральних, Сумській та Київській областях він був сухий або майже сухий. У багатьох районах західних, Житомирської, окремих районах Черкаської та Київської областей вологозабезпечення упродовж декади ще залишалося на достатньому рівні.
Вологозабезпечення метрового шару ґрунту (0-100 см) у західних, на більшості площ північних, окремих районах центральних (за винятком Дніпропетровської) областей було задовільним та оптимальним - 81-160 мм і більше продуктивної вологи. У південних, східних, на багатьох площах центральних, окремих районах Сумської, Чернігівської та Київської областей воно погіршилося до посухи і становило 24-47 мм. В окремих районах Дніпропетровської області цей шар ґрунту був майже сухий.
Запаси продуктивної вологи під цукровим буряком, як в орному, так і метровому шарах ґрунту на більшості площ понизилися до недостатнього та задовільного рівня і відповідно становили у орному шарі грунту 1-6 мм та 15-18 мм, у метровому шарі грунту - 37-63 мм. Лише на окремих площах західних та центральних областей вологозабезпечення метрового шару ґрунту ще було достатнім для періоду росту коренеплоду і становило 100-117 мм продуктивної вологи.
Під соняшником вологозабезпечення орного шару ґрунту було недостатнім (менше 10 мм продуктивної вологи), місцями у північних, Полтавській, Черкаській, Вінницькій та Тернопільській областях - задовільним (11-20 мм). У багатьох районах південних, східних та Дніпропетровській областей орний шар ґрунту був сухий. Лише в окремих районах західних та Кіровоградській областях запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту під соняшником були достатніми і містили 22-34 мм.
Запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту на більшості площ західних, північних та окремих площах центральних областей ще залишалися достатніми (81-160 мм і більше) та задовільними (51-80 мм) для цього періоду розвитку. На решті площ запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту були майже вичерпані і містили менше 50 мм продуктивної вологи. У південних та східних областях спостерігалася жорстка ґрунтова засуха.
За повідомленням Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр‘єва НААН на території Харківської області 23 липня 2024 р. пройшов довгоочікуваний, але короткочасний дощ з градом (16 мм). На полях Інституту зібрано жито озиме та горох, триває збирання пшениці та тритикале озимих. Стан посівів інших сільськогосподарських культур наступний: рослини ячменю ярого знаходяться у фазі "повна стиглість"; рослини пшениці ярої - у фазах "дозрівання" та "повна стиглість"; рослини тритикале ярого - у фазі "воскова стиглість" - "дозрівання"; у рослин кукурудзи, залежно від строків сівби, відмічено фази від "14-15 листків" до "цвітіння волоті" та "появи приймочок". В окремих рослин відмічено передчасне пожовтіння та відмирання листків нижнього ярусу; на ранніх посівах соняшнику завершується фаза "цвітіння", а на пізніх - триває "цвітіння". Посіви сої, залежно від строків сівби, перебувають у наступних фазах росту й розвитку: ранні - "налив бобів"; оптимальні - "формування бобів" - "налив бобів"; пізні - "бутонізація" -"цвітіння"; посіви проса, залежно від строків сівби, знаходяться у фазах від "поява волоті" до "завершення цвітіння". У рослин кукурудзи, соняшника, сої та проса (оптимальний строк сівби) відмічалась втрата тургору у денні години, стан - переважно задовільний. На думку науковців високі температури повітря (до +36-38 0С) негативно впливають на запилення у пізніх ярих культур, що може призвести до недоборів урожаю.
За даними ННЦ "Інститут землеробства НААН" озимі і ярі зернові колосові культури на сьогодні перебувають у фазі "повна стиглість". Відбувається їх збирання. Вологість зерна залежно від сорту коливається від 10,2 до 15,8 %.
Посіви сої знаходяться переважно у задовільному стані. Густота стояння рослин в залежності від сорту варіює від 550 до 750 тис шт./га. Рослини перебувають у фазі "налив бобів". Висота агроценозу становить 87-95 см.
Посіви проса переважно у задовільному стані. Висота агроценозів становить 75-140 см. Рослини перебувають у фазі "налив зерна". Густота посівів сформована на рівні 240-280 шт./м2. Фітосанітарний стан агроценозу переважно добрий, розвитку хвороб і шкідників не зафіксовано.
Посіви гречки перебувають у фазах "цвітіння-плодоутворення". Висота рослин становить 95-115 см. Стан посівів задовільний. Густота рослин у посіві варіює: за широкорядного способу сівби - від 145 до 200 шт./м2, за звичайного рядкового - від 285 до 365 шт./м2. Хвороб і масового заселення шкідниками не виявлено. На рослинах у середньому утворилось по 110 зернин, але 30 % з них - щуплі внаслідок високих температур повітря.
У буряків цукрових відбувалося змикання міжрядь. Станом на 25 липня середня маса одного коренеплоду з гичкою становила 515 г, без гички - 315 г, цукристість (за даними Інституту біоенергетичних культур та цукрових буряків НААН) становить 15 %. Стан посівів добрий.
Біологічний моніторинг розвитку кукурудзи проведений науковцями ДУ Інститут зернових культур НААН свідчить, що агрометеорологічні умови для розвитку та формування урожаю кукурудзи ускладнювалися внаслідок дуже високих температур повітря, які співпали із формуванням качанів та наливом зерна. Особливо несприятливою була значна кількість днів із температурою повітря вдень вище 35 0С, за якої відбувається припинення процесу фотосинтезу і призупиняється налив зерна. Створювалися умови для погіршення якості зерна кукурудзи та зменшення урожаю.
На сьогодні рослини за раннього строку сівби (11 квітня), залежно від групи стиглості біотипів, мають висоту 212-238 см, на рослинах 8-9 зелених листків з площею асиміляційної поверхні 3076-4937 см2, за оптимального строку сівби (21 квітня) - за висоти 217-235 см, на рослинах 8-10 зелених листків з площею асиміляційної поверхні 2570-5341 см2, а пізнього строку сівби (1 травня) - за висоти 209-228 см мають 9-11 зелених листків з площею асиміляційної поверхні 2933-4810 см2. Зазначимо, що в умовах аномально високих температур у рослин гібридів кукурудзи всіх різностиглих форм за пізнього строку сівби спостерігається пришвидшене засихання 7 шт. перших нижніх листків, за оптимального та раннього - 8-9 шт.
Біологічний моніторинг розвитку кукурудзи свідчить, що у рослин скоростиглих гібридів кукурудзи за раннього та частково оптимального строків сівби спостерігаються фази "кінець молочної стиглості - воскова стиглість зерна", за пізнього строку сівби - "молочна стиглість".