Експерт прокоментував зниження облікової ставки НБУ
За словами експерта, таке зниження не стимулює банки до кредитування реального сектору економіки.
Зменшення облікової ставки НБУ до 13% не стимулює банки до кредитування реального сектору економіки. Про це у своєму блозі в X написав американський економіст, старший науковий співробітник Atlantic Council Андерс Аслунд.
Він закликав НБУ знизити облікову ставку ще більше, адже вважає поточне зниження недостатнім. “Центральний банк України щойно знизив процентну ставку з 13,5% до 13%, але цього недостатньо. Інфляція впала до 3%, а валютні резерви стабільні на рівні $39 млрд. Комерційні банки зберігають свої гроші в НБУ й отримують 10% реальної процентної ставки, а не спрямовують до підприємств. Знижуйте більше!”, – зазначив він.
Нагадаємо, вчора очільник НБУ Андрій Пишний повідомив про рішення знизити облікову ставку на 0,5 в. п.
“Очікуване та відповідає як квітневому макропрогнозу, так і загалом поточній макроекономічній ситуації. З одного боку, цей крок узгоджується зі збереженням захисту гривневих заощаджень від інфляції, а з іншого – сприятиме подальшому пожвавленню кредитування, що важливо для відновлення економіки”, – пояснив він.
Також він повідомив, що отримав у Лондоні від профільного журналу Central Banking нагороду в категорії “Голова центрального банку року”.
Нагадаємо, раніше в Лондоні на профільній конференції екс-очільниця НБУ Валерія Гонтарева розкритикувала політику НБУ. За її підрахунками, через неправильну монетарну та валютну політику Нацбанку під час війни Міністерство фінансів України недоотримало 200 млрд грн. Вона підкреслила, що несмілива політика щодо облікової ставки вилилась у надприбутки банківської системи та не допомогло бізнесу та економіці. Високих витрат зазнав і бюджет через обслуговування ОВДП.
“Коли в середині 2022 року підвищили ставку — це було правильно. Але, треба було відразу розпочинати валютну лібералізацію ринку, і відпускати курс. Так, девальвація почалась, але ви запізнилися, так само і зі зниженням облікової ставки. Запізнення – це реальні витрати для країни. Я думаю, що якщо ми розраховуємо всі ці затримки, то неправильна політика НБУ призвела до того, що Міністерство фінансів і вся країна втратила близько 200 мільярдів гривень”, – зазначила вона.