Хто може отримати кошти в разі смерті військовослужбовця
У 2024 році родини загиблих українських військових мають право на одноразову грошову допомогу в розмірі 15 млн грн або 2,15 млн грн залежно від обставин загибелі, з розширеним переліком отримувачів за Законом України № 3515-ІХ. Однак, військовослужбовці тепер мають право самостійно визначати, хто і в яких частках отримає грошову допомогу у разі їхньої смерті.
Хто може отримати кошти та в якому розмірі. Ця виплата регулюється Постановою Кабінету Міністрів №168 від 28 лютого 2022 року.
У 2024 році було розширено перелік осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військового. Це стало можливим завдяки Закону України № 3515-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги”.
Розмір допомоги залежить від обставин загибелі військового. Якщо він загинув у бойових діях на фронті, його родина має право на виплату в розмірі 15 млн грн.
Якщо ж військовий загинув під час проходження військової служби, але не в бойових діях, то обсяг компенсації буде меншим. Держава виплачує родинам загиблих воїнів дві суми:
15 млн грн – для сімей загиблих військовослужбовців та поліцейських. Необхідно мати витяг з наказу військової частини та особової справи загиблого;
2,15 млн грн (750 прожиткових мінімумів) – для добровольців, які не були оформлені в жодній з військових структур. Ця сума залежить від прожиткового мінімуму, тому з року в рік може змінюватися.
Допомога розподіляється рівними частинами між всіма отримувачами, зазначеними в статті 16 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їхніх сімей”. Військовослужбовець може скласти особисте розпорядження (в письмовій формі) про виплату одноразової грошової допомоги певним людям, самостійно визначивши розмір їхньої частки у відсотках.
У цьому випадку допомога буде розподілятися на тих осіб, хто вказаний у розпорядженні. Неповнолітні, малолітні або повнолітні непрацездатні діти, а також непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблого мають право на отримання виплати незалежно від наявності особистого розпорядження.
Їм у будь-якому випадку виплачується 50% від частки. Особи, які можуть отримати виплату:
діти (усиновлені, зачаті за життя загиблого та народжені після його смерті);
діти, стосовно яких загиблу особу було позбавлено батьківських прав;
один із подружжя, який пережив загиблу особу;
батьки (усиновлювачі) загиблого, якщо вони не були позбавлені батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час загибелі;
внуки загиблого, якщо на момент його загибелі їх батьки також загинули;
жінка (чоловік), з якою загиблий проживав однією сім’єю, але не перебував у шлюбі, якщо цей факт встановлено рішенням суду;
утриманці загиблого.
Утриманці – це члени сім’ї загиблого, що перебували на його повному утриманні або одержували від нього допомогу як основне джерело засобів до існування. Ними можуть бути непрацездатні повнолітні діти, діти до 23 років, які отримували аліменти у зв’язку із навчанням, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або стали інвалідами до 18 років і перебували на повному забезпеченні загиблого.
Обов’язковою умовою є те, щоб родичі загиблого не повинні проживати у РФ чи Білорусі та не можуть бути засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність чи пособництво державі-агресору. Родичі, які мають право на виплати, можуть відмовитися на користь іншого члена сім’ї. Якщо хтось із членів родини відмовляється від виплати або не звернувся за нею протягом трьох років, їхня частка розподіляється між іншими, хто має право на компенсацію.
Після сповіщення про загибель військовослужбовців або військова частина мають видати родичам свідоцтво про смерть. Отримавши свідоцтво, сім’я може починати збирати необхідні документи. Родина має звернутися до військового керівництва загиблого, щоб отримати додаткові документи. Протягом 10 днів командир військової частини передає родичам загиблого:
витяг з наказу про виключення загиблого зі списку особового складу військової частини;
документ про причини та обставини загибелі;
витяг з особової справи про склад сім’ї військовослужбовця.
Після отримання цих документів члени сім’ї звертаються до районного територіального центру комплектування (ТЦК) та соціальної підтримки (СП) незалежно від місця реєстрації. Вони подають заяву про призначення виплати та пакет документів, включаючи:
документи, що підтверджують загибель військового та обставини;
особисті документи члена родини, який претендує на виплату;
документи, що підтверджують родинні зв’язки із загиблим (свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дітей, копію свідоцтва про народження загиблого, копію рішення суду або нотаріально посвідчений правочин про факт перебування заявника на утриманні загиблого).
Сума допомоги виплачується поетапно, спочатку 1/5 від призначеної суми, а залишок (4/5) – частками протягом 40 наступних місяців. Гроші нараховуються на рахунок банку, зазначений у заяві на отримання допомоги.
Однак, 18 червня 2024 року уряд України змінив правила надання допомоги сім’ям військовослужбовців, дозволивши військовим самостійно визначати, хто і в яких частках отримає грошову допомогу у разі їхньої смерті. Нові правила гарантують виплати непрацездатним дітям, вдовам (вдівцям) та батькам незалежно від змісту особистого розпорядження військового.
Відтепер військовослужбовці можуть скласти особисте розпорядження, в якому вказують осіб, котрі отримають грошові виплати у випадку їхньої смерті, та розподілити ці кошти між ними у відсотках. Це розпорядження можна скласти у письмовій довільній формі, зазначивши конкретних осіб і розмір їхніх часток. У документі можуть бути вказані особи, які не мають близьких родинних зв’язків із військовослужбовцем, або зазначено, що один із родичів має отримати більшу частку.
Розпорядження засвідчується командиром військової частини або нотаріусом та зберігається в особовій справі військовослужбовця. Зміст документа не розголошується до моменту смерті військовослужбовця, що забезпечує конфіденційність і захист особистих даних.
Як у випадку з цивільним заповітом, військовослужбовець може у будь-який час скасувати своє розпорядження або скласти нове. Кожний новий документ автоматично анулює попередній. Це дає можливість коригувати рішення залежно від зміни обставин у їхньому житті.
Законодавство забезпечує захист прав певних категорій осіб, які отримують виплати незалежно від змісту особистого розпорядження військового. До таких осіб належать:
малолітні, неповнолітні та повнолітні непрацездатні діти;
непрацездатна вдова (вдівець);
непрацездатні батьки загиблого.
Ці категорії отримають грошову допомогу у разі смерті військовослужбовця незалежно від будь-яких інших факторів. Нові правила дозволяють військовослужбовцям самостійно вирішувати, хто отримає фінансову підтримку у разі їхньої смерті, підвищуючи рівень соціальної захищеності та забезпечуючи більшу гнучкість у розподілі грошових коштів.