Закон "як дишло" чи брудний ґешефт у 300%: Чому зоопарк у Харкові купує фрукти за неринковою вартістю
Харківський зоопарк, керівництво якого кілька років тому благало містян допомогти їжею для голодних тварин, провів тендер, що в пересічного громадянина викликав запитання
На порталі "Прозорро" була оприлюднена угода , яку 11 лютого підписали комунальна організація "Харківський зоологічний парк" в особі директора Олексія Григор'єва та ФОП Марченко Владлена Анатоліївна.
Чинний до кінця 2019 року договір передбачає постачання до харківського зоопарку 29 найменувань фруктів та інших продуктів харчування для тварин. Зокрема, комунальна організація купуватиме полуницю по 105 грн/кг, груші – по 65 грн/кг, черешню – по 90 грн/кг, персики – по 150 грн/кг, виноград – по 270 грн/кг, хурму – по 110 грн/кг, банани – по 95 грн/кг, ківі – 160 грн/кг тощо.
За передбачені угодою продукти зоопарк має заплатити 3,246 млн грн.
На фото: Додаток №1 до угоди, де відображені ціни та обсяги закупівель
Представники громадської організації "Харківський антикорупційний центр" (ХАЦ), котрі моніторять проведення закупівель за бюджетні кошти в регіоні, заявили, що харківський зоопарк уклав угоду про постачання фруктів за завищеними цінами. "Ці ціни є абсолютно не ринковими. По-перше, дуже дивує період, коли все це закуповується. Тобто зрозуміло, що починається новий бюджетний рік, але закуповувати взимку та формувати ціни на сезонні продукти, що влітку будуть набагато дешевше, по-моєму, це неправильно. Закуповувати зараз ту ж чорницю по 350 грн, якщо влітку вона буде коштувати максимум 100 грн, неправильно. Ті ж яблука по 35 грн/кг. Ринкова вартість їхня максимум 17-20 грн/кг навіть дуже хороших. Українські яблука можна купити за 10 грн", - наголосив юрист "ХАЦ" Володимир Рисенко.
Він зазначив, що інші українські зоопарки проводять аналогічні закупівлі, однак за набагато нижчими цінами. "Банани, наприклад, у миколаївському зоопарку купують утричі дешевше – по 30 грн/кг, а в нас по 95 грн. Ми купуємо апельсини по 95 грн, а миколаївський зоопарк – по 30 грн/кг. Тобто всі ціни [в інших містах] в 2-3 рази дешевші", – зазначив Рисенко.
На фото: Володимир Рисенко
Говорячи про причини такої різниці в закупівельних цінах, член "ХАЦ" звернув увагу на те, що харківський зоопарк виставив одразу завищену очікувану вартість на продукти для тварин.
"Від самого початку, проводячи тендер на 3 млн грн, наш харківський зоопарк поставив завищену ціну. Будь-який замовник, проводячи тендер, виставляє так звану очікувану вартість, від якої вже учасники тендеру можуть торгуватися та знижувати її. Якщо від початку поставлена завищена очікувана вартість, а в даному випадку вона поставлена у 3 рази більша, то, природно, постачальнику немає ніякого сенсу її сильно знижувати. Друге – поруч із очікуваною вартістю, є підозра, що там фактично торги проходили з порушеннями, тому що той учасник, що виграв, ФОП Марченко – стосовно неї дуже часто Антимонопольний комітет України проводить розслідування саме через участь у змові між учасниками торгів", – сказав він.
Рисенко також відкинув припущення, що в Харкові закупівельна вартість продуктів для зоопарку вища, оскільки постачальник зміг надати всі сертифікати якості та походження фруктів. Він підкреслив, що всі інші зоопарки України, які проводили аналогічні закупівлі за втричі нижчими цінами, також виставляють вимоги щодо якості та сертифікації продуктів, і ці вимоги виконуються. "Якихось зауважень чи судових суперечок із цього приводу ми ніде не виявили", – зауважив він.
Рисенко переконаний, що в Харкові замовники не зацікавлені в економії бюджетних коштів. Однак на сьогодні законодавство й не передбачає відповідальності для тих посадових осіб, котрі виставляють очевидно завищену очікувану вартість. "Ми бачимо в Україні перший крок – ціни в "Прозорро". Але не сформована відповідальність за порушення. Якби до відповідальності масово притягувалися особи, котрі виставляють завищену очікувано вартість, то тоді би така завищена очікувана вартість не з'являлася", - підсумував він.
На фото: Угода від 22 січня 2019 року про поставки фруктів до київського зоопарку
АМКУ і Марченко Владлена Анатоліївна
Антимонопольний комітет України підозрює двох підприємців у змові та антиконкурентних узгоджених діях на торгах комунальної організації "Харківський зоологічний парк" протягом 2018 року. Про це повідомляється на сайті обласного територіального відділення АМКУ. Йдеться саме про Владлену Марченко (вона під підозру АМКУ потрапляє вже вдруге) та Юрія Тахтаджієва. Обидва підприємця займаються поставкою продуктів.
Окрім зоопарку, підозрюють в АМКУ, ці підприємці розіграли між собою торги в Нацгвардії (Військовій частині 3005, Військовій частині 3017), в Державній дослідній станції птахівництва Національній академії аграрних наук України, в Національній академії Нацгвардії України, в КП "Харківводоканал", в Харківському національному університеті внутрішніх справ та в Харківському авіаційному інституті.
Видання " Наші гроші " повідомляє, що Марченко та Тахтаджієв спільно брали участь в 17 торгах, в тому числі і у тендері зоопарку у липні 2018 року на закупівлю морепродуктів (840 кг сушеного гамарусу з головою) вартістю 235 тис грн. Договір уклали із вже згаданою Владленою Марченко. Вартість 1 кг гамарусу в договорі дорівнює 280 грн.
Загалом Зоопарк уклав з ФОП Марченко Владлена Анатоліївна 12 договорів на поставку різних продуктів загальною вартістю 7,72 млн грн. Лише протягом січня 2019 року було укладено 5 угод вартістю 5,19 млн грн. З Юрієм Тахтаджієвим підприємство уклало 7 договорів загальною вартістю 363,69 тис. грн.
Додамо, що в січні 2019 року АМКУ вже повідомляв , що підозрює двох підприємців – Людмилу Годунову та ту ж Владлену Марченко – у змові та антиконкурентних узгоджених діях на декількох торгах зоопарку та інших організацій протягом 2017-2018 рр.
Підписанти угоди
Взяти коментар у Владлени Марченко, яка поставлятиме фрукти до харківського зоопарку, за вказаним в угоді телефоном (095 876 57 66) не вдалося. На дзвінки абонент не відповідає.
Натомість директор комунальної організації "Харківський зоологічний парк" Олексій Григор'єв в коментарі Depo.Харків заявив, що подібні закупівлі відбувалися завжди, й підписана 11 лютого з Марченко угода не є якоюсь надзвичайною. При цьому він наголосив, що ціни на продукти високі, однак це пояснюється недоліками тендерного законодавства.
"Це явище дуже розповсюджене. Чому? Тому що закон України складений таким чином, що він не дозволяє нам діяти так, як би хотілося. І, за великим рахунком, якби не цей закон про закупки товарів за бюджетні кошти, то ми могли би в два рази менше витрачати грошей на всі ці речі. Принаймні все, що пов'язано саме з продуктами, – сказав Григор'єв. – Має бути представлений певний набір документів, повинні зареєструватися учасники. Так ось жоден універсам у нас у якості учасника не реєструється. Хто зареєструвався в якості учасників, серед цих учасників є переможець і той, який програв. Хоч навіть в універсамі буде в 10 разів дешевше, я не зможу там купити. Я зможу купити тільки в учасника, який переміг у тих торгах, що були оголошені та пройшли, згідно Закону України".
Серед причин, через які у тендері зоопарку не брали участь постачальники із нижчою вартістю товарів, директор закладу назвав можливу відсутність необхідної документації. "В універсамі, до прикладу, може не бути сертифікату, в універсамі може не бути документу, що підтверджує достовірність походження цього товару, що він не контрабандою, наприклад, завезений, може не бути ще якогось документа. Тому він може просто не брати участі в цьому конкурсі. Потім цей конкурс, коли оголошується, то на кожен конкретний продукт постачальник зобов'язаний за цією ціною поставляти протягом 12 місяців. А будь-який постачальник розуміє, що сьогодні ця ціна може бути 5 рублів, а наприкінці року вона може бути 25 рублів, а може бути і 2 рублі. І постачальники, думаючи про це, виставляє кожен свою ціну. І виграє той, у кого ціна мінімальна. А якщо хтось каже, що в універсамі №25 ціна в 25 разів менша, ну, ми можемо піти взяти собі додому – і все. На казенні гроші купити ми не маємо права", - сказав він.
На фото: Олексій Григор'єв
Директор зоопарку зазначив, що поставки за подібними угодами відбуваються щоденно, продукти використовуються для годування тварин. "За цією угодою, можливо, поставок ще не було. Можливо, вони тільки плануються. Може бути, що ми, враховуючи таку пильну увагу до цієї угоди, вивчимо докладно все, то ми можемо розпочати процедуру відмови від цієї угоди, так і не купивши жодного граму, жодного кілограму, жодної штуки з цієї угоди. Це можливо. Але тоді ще 90 днів нам доведеться витрачати на проведення всієї процедури", - підкреслив він.
Григор'єв наголосив, що угода передбачає можливість зниження вартості продуктів. За його словами, для зниження вартості між зоопарком і постачальником має бути укладена додаткова угода, до якої докладається довідка з обласного управління статистики, де вказана вартість продукту на ринку. "У нас є така організація – обласне статистичне управління. Воно дає ціну на ринку того чи іншого продукту. Візьміть цю ціну у статистичному управлінні та візьміть ціну в універсамі. Там може бути у два-три рази більше, у два-три рази менше. Чому? Тому що у нас більшість універсамів торгують "під чорним прапором" не розмитненим товаром, на який немає сертифікату. А облстат дає інформацію за тими продуктами, які пройшли, які зареєстровані в торговій палаті, за які заплачені всі митні платежі та збори тощо. І ви порівняйте ціну. Вже на одному цьому порівнянні ви зрозумієте, звідки ноги ростуть", – наголосив директор.
За його словами, додаючи цю довідку (з облстату про вартість продукту, – ред.), зоопарк укладає додаткову угоду, до якої додається згадана довідка. І в цій додатковій угоді на підставі пункту угоди, що дає право змінити ціну, вап=ртість товару чи послуги змінюється на якийсь період часу. Потім, якщо ситуація міняється, знову береться довідка, знову укладається додаткова угода і знову змінюється ціна в бік зменшення чи збільшення. "Інша річ, що ми не можемо глобально змінити, там закон визначає певний відсоток, на який ми можемо зробити більше чи менше (ціну, – ред.)", – переконує директор.
Статистика – річ уперта
У коментарі кореспондентові Depo.Харків у Головному управлінні статистики в Харківській області наголосили, що моніторяться ринкові ціни тільки на продукти, внесенні до так званого споживчого кошика. Відтак жодним чином не ведеться спостереження за зміною вартості більшості екзотичних фруктів, зокрема, манго, ківі, авокадо, кизилу тощо.
"Ми робимо дослідження, наскільки здорожчали ті чи інші види продуктів. Однак не всі продукти, а тільки ті, що визначені споживчим набором. Цей список споживчого набору визначений, затверджується один раз на п'ять років. Усі товари, що входять до цього споживчого набору, обстежуються на предмет зміни ціни. Туди входять найбільш вживані продукти середньостатистично. Ні, екзотичні фрукти туди не входять. Є яблуко, банан, груша, апельсин, – це ті, що найбільш часто вживає середньостатистична родина", – підкреслили в облстаті.
Офіційно в Україні перелік товарів, що входять до споживчого кошику, затверджений Постановою Кабінету міністрів України від 11 жовтня 2016 року №780. Цей документ знаходиться у відкритому доступі на сайті Верховної Ради України. Постанова передбачає різний споживчий кошик для різних вікових і соціальних категорій громадян України.
Варто звернути увагу, що в жодному з видів споживчого кошику немає екзотичних фруктів. Тому зміна їхньої вартості на споживчому ринку, за відомостями облстату, не відстежується. Відтак, механізму зменшення вартості деяких фруктів, про який говорив Григор'єв, по суті не існує.
Водночас, згідно інформації з сайту Державної служби статистики , яблука в середньому в Харківській області в грудні 2018 року коштували 10,65 грн/кг, у січні 2019 року – 11,25 грн/кг. У середньому по Україні в грудні яблука коштували 9,21 грн/кг, у січні – 9,47 грн/кг.
Для порівняння Depo.Харків поцікавилося цінами на фрукти в одному з харківських мережевих супермаркетів середньої цінової категорії. Фото зроблені ввечері 12 лютого.