На фінішній прямій, або Стомлені виборами
Відстань у шістдесят днів майже подолано! До виборів залишилось менше тижня. Навіть не віриться, що кампанія добігає кінця, і вже зовсім скоро інтрига зникне й ми знатимемо склад Верховної Ради дев'ятого скликання.
Мляво та непередбачувано
Ця виборча кампанія була досить дивною. З одного боку, усе як в «старі добрі часи»: той самий набір політтехнологій та прийомів. Далеко йти не треба: згадаймо лише про клонів.
Комітет виборців України проаналізував списки кандидатів, висунутих в одномандатних округах, і виявив, що у 48 округах (усього їх 199) серед кандидатів зареєстровані так звані клони - особи, які мають однакові прізвища з більш рейтинговими політиками. Загалом у мажоритарних округах балотується 161 кандидат-однофамілець.
Найбільше таких в одномандатному виборчому окрузі № 133 (Одеська обл., м. Одеса) - 9 осіб. Зокрема, четверо з прізвищем Баранський, двоє - Дмитрук, двоє - Танцюра. У цьому ж окрузі балотується кандидат Олександр Зелінський, який є самовисуванцем, але в біографії вказує, що працює в ТОВ «Слуга Народу-ЗЕ».
В ОВО № 137 (Одеська обл., м. Подільськ) та ОВО № 34 (Дніпропетровська обл., смт Царичанка) зареєстровано по 8 осіб-однофамільців. Так, в ОВО № 137 балотуються три кандидати з прізвищем Гончаренко, двоє - з прізвищем Климов, один - Клімов, двоє - з прізвищем Муконін. В ОВО № 34 зареєстровано двоє осіб з прізвищем Ісаєв, двоє - Кравченко, двоє - Кришин, двоє - Чорний. Ну і так далі...
Однак з іншого боку ці перегони є абсолютно незвичними для наших реалій. Президентські вибори (кампанія тривала загалом із 31 грудня 2018 року до 19 квітня) були досить насиченими, скандальними, гучними, цікавими та абсолютно непередбачуваними. Нині ж маємо дострокові вибори, тож терміни цього «забігу» значно коротші. Втім, незважаючи на очевидну напругу, усе відбувається якось мляво. Здається, що всі просто втомились від цього великого виборчого марафону.
Також треба зважати і на те, що деякі політичні сили виявилися зовсім неготовими до дочасного волевиявлення. Мало хто вірив у те, що президент Володимир Зеленський таки ризикне розпустити Раду. Тож доля тих політиків, які пливли за течією замість займатись партійним будівництвом та розробкою детальних програм, наразі оповита туманом.
Насправді спрогнозувати результати волевиявлення, яке відбудеться 21 липня, мало хто зможе. Якщо із симпатіями українців щодо партій усе більш-менш зрозуміло (хоча й тут є «темні конячки»), то що відбуватиметься на «мажоритарці», не скаже жоден експерт чи то провидець.
Мало змісту - багато балачок
Чим запам'ятається ця кампанія? Насправді змісту в ній було не так вже й багато. У рази більше ми знову-таки чули обіцянок, часто до болю наївних та навіть кумедних. На слуху хіба що стратегічний план «Батьківщини» під назвою «Треба діяти!», в якому чітко розписані пріоритети та першочергові дії, які потрібні Україні та українцям. Загалом мало хто з політсил вдавався до детального планування, обмежуючись «розмовним жанром». І багато хто зосередився якраз на зустрічах із виборцями.
Наприклад, голова партії «Європейська солідарність» Петро Порошенко з радістю пішов у народ. То він ягоди на базарі купував, то розказував про ЄС та НАТО, то говорив про «добро з кулаками». Так, на зустрічі в одному з міст Західної України Порошенко неабияк здивував публіку. Екс-президента освистали з натовпу, і він пригрозив незадоволеним: «Вони думають, що ми будемо постійно лише спостерігати, і для того, щоб нас подолати, треба послати одного провокатора, який, коли зберуться нас тисячі, буде стояти і казати: «Ганьба!». Наступного разу по пиці отримаєте - бо добро має бути з кулаками». Якось негарно вийшло. Критику все ж треба сприймати...
Пішов у народ і Святослав Вакарчук. Для нього спілкування з виборцями особливо важливе. Вакарчук наголошує на тому, що «21 липня відбудеться найбільший суд в історії України». Окрім того, «ти не просто голосуєш, ти виносиш вирок старій політиці». Це знову такий натяк на так звані «нові обличчя». От тільки чи можна фронтмена «Океану Ельзи» називати новачком? Він же був у парламенті й анічогісінько там не зробив корисного. Добре, що й поганого теж не зробив нічого. До речі, нещодавно Святослав Вакарчук презентував нову композицію під назвою «Човен» - це стовідсотковий хіт. То, може, краще співати, а не марнувати час?
Виборча кампанія «Слуги народу» проходить досить спокійно. Згадати можна хіба що виключення зі списку декількох осіб та зняття з реєстрації кандидата, який, за інформацією ЗМІ, має подвійне громадянство. До речі, нова партія набирала людей поспіхом (мається на увазі «мажоритарна»), тож в майбутньому ми можемо дізнатися багато цікавого про декого з обраних «слуг народу».
Судові трилери
Та ці вибори де в чому дійсно унікальні. Важливу роль під час кампанії відігравали суди. Для початку указ президента про розпуск парламенту та призначення позачергових виборів розглядав Конституційний суд. Тож узагалі було незрозуміло, чи відбудуться дочасні вибори. Та досить швидко крапки над «і» були розставлені і указ визнали конституційним. Подальші судові розгляди стосувалися реєстрації окремих кандидатів та партій.
Печерський суд Києва дозволив Михеїлу Саакашвілі балотуватися на виборах. А ЦВК відмовила в принципі в реєстрації його партії «Рух нових сил». Та Шостий апеляційний адміністративний суд Києва зобов'язав Центрвиборчком зареєструвати партію Саакашвілі.
Продовжилась ця історія суцільним абсурдом. До суду звернулась Аграрна партія з вимогою до ЦВК провести пережеребкування партій через ситуацію з «Рухом нових сил», якого поставили в кінець бюлетеня на останнє 22-ге місце. Шостий апеляційний адміністративний суд задовольнив позов. Тож вибори в принципі були на межі зриву. ЦВК вже встигла замовити та надрукувати велику кількість бюлетенів. Державні кошти і папір витрачено, час змарновано, тож у цьому випадку усе організувати заново до 21 липня просто не встигли б. Та Центрвиборчком все ж оскаржив це рішення у Верховному суді. І все знову йде за планом.
Ще були скандальні історії з рішеннями суду та скасуванням реєстрації трьох одіозних персонажів - Андрія Клюєва, Анатолія Шарія та Рената Кузьміна...
Та насправді далі буде ще гарячіше. Бо якраз на «мажоритарці» багато що вирішуватимуть саме суди. Найчесніші та найсправедливіші у світі. Тож не виключено, що матимемо ще декілька політичних трилерів, напружених та до болю абсурдних.
Яна ДЖУНГАРОВА