Проєкт закону про заборону реклами азартних ігор несе корупційні ризики і не вирішує питання лудоманії, -

"Центр дослідження законодавства України" у своєму аналізі зазначив, що законопроєкт № 9256-д не пропонує ефективних методів розв'язання проблеми зловживання доступом до онлайн-казино військовослужбовцями і несе корупційні ризики. Про це написав на сайті ГО співзасновник «Центру дослідження законодавства України», адвокат Назар Чорний.  

29 березня громадський активіст і військовослужбовець 59-ї ОМПБр імені Якова Гандзюка Павло Петриченко, який загинув на фронті на початку квітня, зареєстрував петицію на сайті президента України, яка стосувалася обмеження роботи онлайн-казино під час воєнного стану та заборони використання воєнної атрибутики у рекламі азартних ігор. Петиція набрала необхідні 25 000 підписів, після чого президент Володимир Зеленський миттєво відреагував на неї 5 квітня, за тиждень після появи петиції у Верховній Раді був зареєстрований законопроєкт № 9256-д, ініційований групою нардепів на чолі з Данилом Гетманцевим, начебто спрямований на реформу ринку азартних ігор та боротьбу з лудоманією. Слід зазначити, що він є переписаним попереднім варіантом, поданим задовго до появи петиції, та який має вирішувати підняті президентом питання. 

«Центр дослідження законодавства України» у своєму аналізі зазначає, що законопроєкт № 9256-д не пропонує ефективних методів розв'язання основної проблеми, викладеної в петиції: зловживання доступом до онлайн-казино військовослужбовцями. 

За пропозицією авторів законопроєкту, це питання має вирішуватися Кабміном та новим органом, який планують створити за три місяці після ухвалення законопроєкту. Проте сам законопроєкт містить норми, які є нечіткими щодо обмежень участі в азартних іграх військовослужбовців, що може ускладнити їхнє дотримання та призвести до неефективності обмежень, які, формально, законопроєкт мав вирішити. Має відбутися створення нових органів регулювання, які замінять існуючу Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ). Таким чином, фактичне впровадження механізму обмеження участі військовослужбовців в азартних іграх може відбутися не раніше 2025 року. 

Згідно з положеннями законопроєкту № 9256-д, замість КРАІЛ планується створити два нових державних органи: «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор» та «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері випуску та проведення лотерей». Проте автори законопроєкту не пояснили, для чого потрібно створювати два нових органи замість одного, особливо в умовах фінансових труднощів та обмеженого бюджету.

Відмінності в процесі створення та діяльності нових органів, що замінять КРАІЛ, створять нові корупційні ризики та можливість зловживання повноваженнями для втручання в роботу ринку.

Однією з найбільш значущих інновацій, запропонованих у законопроєкті № 9256-д, є розширення обмежень щодо реклами азартних ігор. Загальна концепція цих нововведень вважається доцільною та необхідною, проте існують окремі застереження щодо деяких з них.

Серед цих застережень згадується обмеження реклами у спортивних виданнях та на спортивних заходах, оскільки державна політика в сфері азартних ігор спрямована на підтримку та розвиток спорту за рахунок надходжень від цих ігор.

Ще одне застереження стосується загальної заборони реклами азартних ігор в інтернеті. Відсутність ефективних механізмів контролю може призвести до зростання нелегального сектору азартних ігор. 

Також в експертів викликають занепокоєння пропозиції законопроєкту щодо підстав для анулювання ліцензій організаторів азартних ігор. Зокрема, на розгляді стоїть питання про повторне порушення вимог щодо реклами та невідповідність законодавству правил проведення азартних ігор та відвідування грального закладу. 

Щодо першої підстави, зазначається, що така норма може викликати конкуренцію, особливо в поєднанні з ризиками непрозорості формування та діяльності нового регулятора ринку, який має замінити КРАІЛ.

Замість цього, пропонується більш збалансований підхід, такий як збільшення штрафів за порушення законодавства щодо реклами, а також встановлення обов'язку регулятора звітувати про розгляд всіх скарг щодо реклами азартних ігор - для уникнення суб'єктивного застосування санкцій. Також вважається, що друга підстава є занадто різким заходом, і пропонується виправлення порушень за допомогою штрафів за перше порушення, а анулювання ліцензії – за повторне порушення або невиправлення виявлених порушень у визначений строк.

Експерти акцентують увагу на ризиках, пов'язаних з запропонованим заміщенням терміну «державою-окупантом та/або державою-агресором по відношенню до України» на «резидент іноземної держави, що здійснює збройну агресію проти України». Це може відкрити шлях для російських компаній на український ринок після завершення війни. Натомість поточна редакція вимагає змін до відповідного законодавства, що ускладнює такий сценарій. Пропонується більш чітко визначити статус Росії як держави-агресора в чинному законодавстві. Реформа ринку азартних ігор потребує реальних змін з урахуванням накопиченого досвіду, деякі положення законопроєкту № 9256-д потребують значних коригувань для забезпечення ефективного захисту вразливих груп та уникнення порушення основних правових принципів.