Військовозобов'язані українці за кордоном: чи повертатиме Європа громадян призовного віку до України

Деякі країни, зокрема можуть відмовити у наданні посвідки на постійне проживання та соцдопомоги українцям призовного віку. Консульства України від 23 квітня 2024 року почали призупиняти надання дипломатичних послуг чоловікам призовного віку за кордоном. Чоловіки від 18 до 60 років зможуть здійснювати консульські дії лише за умови наявності військово-облікових документів. Відповідно, громадянам України за кордоном треба оновити персональні дані у ТЦК та СП.    Чоловіки за кордоном призовного віку без військо-облікових документів не зможуть оформити закордонний паспорт та скористатися іншими консульськими послугами. Після такого рішення уряду України деякі європейські країни заговорили про можливу депортацію військовозобов'язаних українців. ТСН.ua зібрав заяви, які лунали в країнах Європи з цього приводу. Після ухвалення нових обмежень урядом України для військовозобов'язаних громадян, які перебувають за кордоном, однією із перших відреагувала Польща. Польща Міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш сказав, що Варшава буде готова допомогти Києву повернути своїх чоловіків додому. Втім створення окремого механізму можливе лише після відповідного звернення української сторони. "Думаю, багато поляків обурюються, коли бачать молодих українських чоловіків у готелях і кав’ярнях, і чують, скільки зусиль нам доводиться докласти, щоб допомогти Україні", – прокоментував Косиняк-Камиш. Згодом очільник Міноборони Польщі додав, що такі рішення мають ухвалюватися на рівні Євросоюзу. Тоді б це мало обов’язковий характер для всіх країн-членів ЄС. Владислав Косиняк-Камиш повідомив, що Польща давно пропонувала українській стороні допомогти в ідентифікації тих, хто є військовозобов’язаними і має їхати до України. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський зазначив, що для Польщі примусове повернення українців призовного віку є неоднозначним питанням, хоча там розуміють потреби України в захисниках. За його словами, наразі українська сторона не створила жодних ініціатив, які могли б підтримати західні уряди, аби військовозобов’язані українці повернулися додому. Сікорський також зауважив, що раніше Україна пропонувала Польщі скасувати соціальні виплати тим людям, які не мають довідки про проходження строкової військової служби. Однак посол Польщі в Україні Ярослав Ґузи каже, що Польща не має конкретної відповіді на те, що робити з українськими чоловіками в державі. Однак примусово виселяти їх не збираються. "Досить важко уявити, що польська влада повертатиме чоловіків призовного віку до України силоміць. Такого не станеться", - сказав Ґузи. Він пояснив, що Варшава перебуває в "іншому становищі", ніж деякі країни, адже на її території проживають мільйони українців. На думку посла, між країнами Євросоюзу триватиме дискусія щодо питання перебування українців після того, як Міністерство закордонних справ України ухвалило рішення припинити надання консульських послуг чоловікам призовного віку за кордоном. Чехія Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський заявив, що його країна не підтримує українських чоловіків, які намагаються сховатися від мобілізації в Україні, сидячи за кордоном.  "Чехія вже давно підтримує українських біженців, і ми приймаємо їх на своїй території. Але не тих, хто намагається уникнути призовного обовʼязку", – наголосив Ліпавський. Міністр також додав, що можливості Чехії обмежені, коли йдеться про примусове повернення українських громадян на Батьківщину. Литва Литва може допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку, які виїхали за кордон. Проте, як заявив очільник Міноборони Литви Лаурінас Кащюнас, спершу Вільнюс дочекається, як цю процедуру проводитиме Польща. "Ніхто, звичайно, не буде їх (чоловіків — ред.) збирати і відвозити до України — цього не буде. Але (можна обмежити їх — ред.) у соціальних виплатах, дозволах на роботу, документах — це варіанти, як я чую, і від польської сторони. Тож давайте почекаємо та подивимося, який варіант вони запропонують, можливо, він підійде і для Литви", - прокоментував литовський міністр. Естонія Радниця відділу політики громадянства та міграції МВС Естонії Аннелі Вікс заявила, що уряд країни не планує примусово повертати до України громадян, які втекли через повномасштабну війну і законно проживають в Естонії. Це стосується і чоловіків призовного віку.   Аннелі Вікс додала, що якщо громадяни України мобілізаційного віку більше не зможуть обміняти свої протерміновані паспорти в посольстві України, вони лише втратять можливість подорожувати. Станом на 26 квітня дозвіл на проживання в Естонії на підставі тимчасового захисту мають 6500 українських чоловіків віком 18-60 років. Словаччина Міністр оборони Словаччини Роберт Каліняк заявив, що потрібно говорити не про відправлення військ НАТО до України, а про повернення українських чоловіків з-за кордону. "З усіх біженців, яких ми захищаємо, (…) є група, яка відповідає українському закону про військовий обов’язок", – сказав Каліняк, додавши, що, на його думку, найбільша допомога українській армії – це люди. Словацький міністр звинуватив західні країни та словацьку опозицію в тому, що заклики про збільшення допомоги українським військовим нібито призводять до ескалації. Угорщина Віцепрем'єр Угорщини Жолт Сім'єн заявив, що країна не видаватиме Україні біженців, зокрема, чоловіків призовного віку.  Він наголосив, що кожен біженець з України в Угорщині – це вільна людина, яка сама вирішувами, чи залишатися їй тут, переїхати на Захід чи повернутися назад. Німеччина Канцлер Олаф Шольц заявив, що українці з посвідкою на проживання та роботою зможуть залишатися в Німеччині. Шольц також закликав українців у Німеччині працевлаштовуватися. "Ми сподіваємося, що ті, хто приїхав з України, щойно вони матимуть змогу працювати, будуть працювати. Варто сказати, що багато хто вже це робить, але є ще кілька сотень тисяч тих, хто терміново потрібен на ринку праці", - додав канцлер Німеччини. Посол Німеччини в Україні  Мартін Єґер розповів , що вже на початку червня зберуться міністри внутрішніх справ, Федерації й федеральних земель, щоб обговорювати питання того, чи видаватимуть українським чоловікам призовного віку тимчасові документи на території Німеччини після призупинення надання дипломатичних послуг з боку МЗС України. "Зрозуміло, що правова ситуація має найбільшу вагу. Є правові вимоги й вже зараз існує досить високий бар’єр, щоб видавати якісь документи, які замінюють паспорт (йдеться про обмеження надання Україною консульських послуг - ред.). Ми побачимо, які рішення будуть ухвалені в червні і на цій основі ми будемо поводитися з цією проблемою", - прокоментував Мартін Єґер. Обіцянки Польщі повернути військовозобов'язаних українців – наслідки Як пише Forbes, значна частина українських чоловіків, які наразі отримали тимчасовий прихисток у Польщі, намагатимуться переїхати до інших країн, аби уникнути військової служби. Польща також може втратити частину робочої сили, яку отримала її економіка після приїзду українських біженців. Разом з чоловіками, країну можуть покинути і члени їхніх сімей. А ті, хто за якихось причин не зможе виїхати, поповнить лави нелегалів або перейде в тіньовий сектор економіки. Як коментують юристи Юрист Роман Єделєв зазначив, що у Європі не буде масового висилання українців відповідно до протоколу Європейської конвенції з прав людини. "Одразу з'являється якась ідея про депортацію, про те, що українських чоловіків в Польщі чи в Литві будуть хапати та везти на кордон, передавати прикордонникам чи комусь іншому. Так воно не буде відбуватися. Європейська конвенція про права людини має додатковий протокол, який забороняє масове висилання іноземців", — запевнив юрист. Єделєв зауважує, що країни можуть не надавати певні державні послуги або соціальну допомогу. Чи буде Україна примусово повертати чоловіків  Віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина запевнила, що Україна не буде примусово повертати чоловіків призовного віку з-за кордону. А облік у ТЦК за кордоном не означає "автоматичну мобілізацію на фронт". "Обмежень і примусового повернення громадян України будь-якої статі чи віку до країни, яка воює, не буде. Але в питаннях війни немає приємних рішень. Давайте не забувати, що війна триває і ми маємо її виграти", – наголосила Стефанішина. За її словами, у травні Україну відвідає єврокомісарка з питань внутрішніх справ і міграції Ілва Йоганссон. Під час візиту вона обговорить з владою питання подальшого юридичного статусу українців за кордоном. Адже чинний механізм тимчасового захисту в ЄС діятиме до березня 2025 року.