Відсутність ефективних опадів у першій половині травня не стала критичною для розвитку озимих зернових
Середня температура повітря знаходилася у межах від 11,2 до 14,5 0С тепла і була на 1,0-2,4 0С нижче за норму. Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до 23-28 0С тепла, мінімальна - у найхолодніші ночі знижувалася до 0-6,8 0С, місцями до 1-2 0С морозу. Температура ґрунту на глибині 5 см у середньому становила 14,5 0С.
Дощі різної інтенсивності випали локально. За даними наукових установ НААН у Дніпропетровській області опади спостерігались протягом 2-6 діб, вони носили зливовий характер, супроводжувалися грозою і розподілялись по області нерівномірно. Кількість їх на переважній території області становила
1-10 мм (6-65 % декадної норми). Найбільше опадів 11-20 мм (70-125 % декадної норми) випало у центральних та південних районах області.
У Харківській області пройшли локальні дощі різної інтенсивності (від 0,1 до 2,0 мм), подекуди з незначним градом, у Київській - лише вчора локально пройшли довгоочікувані дощі.
У Вінницькій області за інформацією науковців Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН вже 28 день спостерігається практично бездощовий період. Від ситуації, що наближається до критичної, посіви озимих, до певного часу, захищають достатні квітневі запаси вологи і дещо (на 3 0С) нижча температура повітря другої декади травня, яка зменшила інтенсивність випаровування вологи. На жаль, за даними обласних синоптиків найближчого тижня суттєві опади не прогнозуються. Подібна ситуація в області мала місце у 2022, 2023 роках, коли перші істотні опади спостерігалися в останній п‘ятиденці місяця.
Незважаючи на відсутність ефективних опадів у першій половині травня у цілому агрометеорологічні умови були цілком сприятливими для росту і розвитку озимих зернових культур. Запаси продуктивної вологи на більшості площ західних, північних та центральних областей утримувалися на рівні достатніх та оптимальних значень. Разом з тим, на окремих площах центральних, східних та західних областей у рослин пшениці озимої було виявлено передчасне пожовтіння листків нижнього ярусу. У південних областях триває грунтова засуха (50 мм і менше у метровому шарі грунту).
На думку вчених Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН відсутність опадів протягом тривалого часу призводить до дефіциту запасів продуктивної вологи ґрунту, особливо у верхньому та орному горизонтах. У посушливий період цей фактор є вирішальним для майбутнього врожаю. Суха та спекотна погода, нестача вологи у ґрунті у фазу "колосіння" пшениці озимої порушують формування генеративних органів, у колосі утворюється більша кількість недорозвинутих і стерильних квіток. Достатніми параметрами для колосових у період "вихід у трубку" ‒ "цвітіння" є запаси продуктивної вологи 20-30 мм у орному шарі ґрунту (0-20 см). Підвищує толерантність рослин до стрес-факторів, що виникають внаслідок дії несприятливих погодних умов, використання рістстимуляторів, водорозчинних комплексних добрив, збалансованих макро- та мікроелементами на хелатній основі.
Обстеження посівів озимих зернових культур науковцями ДУ Інститут зернових культур НААН показало, що на початок третьої декади травня пшениця озима на більшості посівних площ Дніпропетровської області знаходилася у кінці фази "цвітіння" - на початку фази "формування зернівки". У рослин ранньостиглих сортів та на ранніх строках сівби відмічається завершення фази "формування зернівки". Випередження проходження фенологічних фаз росту і розвитку рослин озимих зернових культур, що спостерігалося у кінці квітня, зберігається і становить 1,5-2 тижні.
За біометричними та морфологічними параметрами кукурудзи нинішній стан рослин випереджає минулорічні показники на 25-35 %. При розтягнутості строків сівби кукурудзи з 11 квітня по 1 травня рослини сформували з 3,5 до 8 листків.
Біометричний моніторинг стану посівів кукурудзи показав, що гібриди різних груп стиглості чутливо реагували на строки сівби відповідними морфологічними параметрами. Незважаючи на складні погодні умови, пріоритетність зберігалася за посівами кукурудзи ранніх строків сівби за такими параметрами, як висота рослин, площа асиміляційної листкової поверхні та кількість функціональних листків. Так, в умовах року перенесення терміну сівби кукурудзи на 20 діб від раннього строку в бік пізнього, зумовлювало відставання біометричних показників у біотипів кукурудзи: висоти рослин з 36-45 до 18-24 см, кількості сформованих листків - з 6,5-8,0 до 3,5-5,0 шт./росл., площі листкової поверхні - з 284-549 до 72-101 см²/рослину. Виходячи з агрометеорологічної та біометричної ситуації стан посівів кукурудзи можна вважати перспективним для формування високої зернової продуктивності.
За даними Інституту рослинництва імені В. Я. Юр‘єва НААН на переважній частині території Харківської області на ранніх посівах рослини пшениці озимої перебувають у фазі "колосіння", на пізніх - у фазах "прапорцевий листок-початок колосіння", жита озимого - у фазі "колосіння" та тритикале озимого - на початку фази "колосіння". Посіви знаходяться у доброму та задовільному стані. За попередніми спостереженнями рослини сформували нижчу висоту в умовах поточного року, порівняно з середньобагаторічним значенням вказаного показника.
Рослини ярих культур, а саме: гороху знаходяться у фазі "10-12 листок", ячменю - у фазі "трубкування", тритикале - у фазі "трубкування". Посіви знаходяться у доброму та задовільному стані.
Залежно від строків сівби у рослин кукурудзи відмічено фази "утворення сходів" - "2-4 листок", а соняшнику - "поява сім‘ядолей" - "друга пара справжніх листків". Посіви переважно у доброму стані.
На ранніх посівах сої, які було частково пошкоджені заморозком (9-10 травня 2024 року) спостерігається відростання у точках росту пазух листків (фаза "примордіальні листки - початок формування трійчастого листка"). Інші посіви сої переважно у доброму стані.
За результатами морфофізіологічного аналізу ННЦ "ІЗ НААН", рослини пшениці озимої знаходяться у фазі "вихід у трубку". Висота рослин 80-82 см, довжина конуса наростання рослин - 100-110 мм.
Рослини тритикале озимого перебувають також у фазі "вихід у трубку". Висота рослин 70-78 см, довжина конуса наростання 100-120 мм.
Рослини жита озимого перебувають у фазі "колосіння". Висота рослин 120-130 см, довжина конуса наростання 112-115 мм.
Рослини ячменю озимого перебувають у фазі "колосіння". Висота рослин 80-84 см, довжина конуса наростання 78-85 мм.
Рослини ріпаку озимого знаходяться наприкінці фази "цвітіння" - на початку фази "налив стручків".
Ярі зернові колосові культури (пшениця яра, ячмінь ярий, овес) перебувають у фазі "вихід у трубку". Кількість рослин 400-560 шт/м2. Висота рослин 41-70 см.
Під час фітосанітарного обстеження посівів озимих зернових культур науковцями Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН виявлено розвиток таких хвороб, як септоріоз, ринхоспоріоз, борошниста роса, піренофороз. Ними охоплено 2-22 % рослин, бурою листковою іржею ‒ 1-7 %.
Для запобігання розвитку хвороб колосу посіви зернових культур обробляють через обприскування фунгіцидами відповідно до "Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні". Критичним періодом для зараження пшениці озимої є фаза "цвітіння".
Серед заходів на сьогодні хімічний метод є найбільш ефективним проти фузаріозу зернових культур. У "Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні" для контролю фузаріозу колосу рекомендовано такі фунгіциди: амістар Екстра, к. с. - 0,5‒0,75 л/га, абакус, мк. е. - 1,25‒1,75 л/га, альто Супер, к. е. - 0,4‒0,5 л/га, амістар Тріо, к. е. ‒ 1,0 л/га, бампер Супер, к. е. - 0,8‒1,2 л/га, імпакт Т, к. с. - 1,0 л/га, колосаль, к. е. ‒ 1,0 л/га, колосаль Про, м. е. - 0,3‒0,4 л/га, рекс Дуо, к. е. - 0,4‒0,5 л/га, солігор, к. е. - 0,9‒1,0 л/га, тілмор, к. е. - 1,0‒1,5 л/га, тілт Турбо, фолікур, е. в. - 1,0 л/га та інші. За результатами досліджень відзначено дуже високу технічну ефективність фунгіциду тілмор, к. е. за норми використання 1,0 л/га проти фузаріозу колосу у фазі ВВСН 60 - початок цвітіння.
Під час застосування пестицидів потрібно дотримуватися правил техніки безпеки та рекомендацій щодо певного препарату (норма витрати, температура внесення, фаза культури, стресовий стан посівів (посуха, надмірно зволожений ґрунт та ін.), йдеться в публікації НААН.