Еволюція вимог до бронежилетів в Україні – від радянських ГОСТів до сучасних стандартів МОУ. Журналіст Хмурий
Ігор Хмурий - профільний експерт та журналіст громадської організації "Стоп Корупції" - на особистій сторінці у соцмережі розповів про важливість еволюції вимог до бронежилетів, підвищення стандартів та уніфікацію робіт усіх виробників.
З початком бойових дій на території України у 2014 році постала необхідність адаптувати бронежилети до сучасних умов війни. На той час використовувалися застарілі радянські ГОСТи, які стали українськими ДСТУ. Вони втратили актуальність у контексті сучасних технологічно розвинених воєн. Але в умовах антитерористичної операції (АТО) ці недоліки не мали критичного значення.
До повномасштабного вторгнення виробники бронежилетів орієнтувалися на власні технічні умови. Держзамовник самостійно обирав продукцію, що відповідала його вимогам. Багато виробників мали вищі внутрішні стандарти, ніж ДСТУ, що влаштовувало обидві сторони. Потреби в новітніх зразках закривалися імпортом у приватному порядку.
"Кадрова російська навала була оснащена сучасними зразками зброї, навіть якщо не брати до уваги легенду про "другу армію світу". Перший рік витягнули мотивацією бійців, консолідацією суспільства та помилкою у розрахунках ворога. Змінювати стандарти було не на часі. Колосальне збільшення кількості людської сили вимагало швидкого поповнення запасів бронежилетів", - пише далі Хмурий.
Як зауважує журналіст, відсутність єдиних стандартів призводила до хаосу на ринку, де ціни варіювалися від 26 до 55 тисяч гривень за одиницю, а якість залишалася на різних рівнях.
З 3 квітня 2023 року Міністерство оборони України (МОУ) запровадило нову технічну специфікацію модульного бронежилета. "Відтоді виробники мають проходити доволі жорстку експертизу, щоб їхня продукція потрапляла до війська".
Нові стандарти МОУ перевершують базові стандарти НАТО. Вони спрямовані на вирішення таких проблем, як розмірна сітка та якість плит.
Різні фізичні габарити бійців вимагали індивідуальних рішень, а старі стандарти цього не враховували. Наприклад, керамічні плити стали життєво необхідними для динамічних завдань і ближнього бою.
Сьогодні Сили Оборони України на 50-70% оснащені старими зразками бронежилетів. За словами журналіста, в середньому щомісяця армія втрачає 10-15 тисяч елементів захисту через бойові дії та природний знос. Хоча деякі вироби рятують життя, вони часто втрачають свої властивості. Одні на полі бою, інші - "банально скидають та лишають за потреби швидкої евакуації, деякі просто вичерпують свій ресурс. Бо бронежилет це не щось вічне. Навіть без бойових пошкоджень, як і любий інший виріб, він має свій ресурс".
Для подальшого розвитку Міністерство має допрацювати технічну специфікацію, передбачивши універсальність жилета, необхідно офіційно встановити еталони бронежилетів для Сил Оборони. Це дозволить виробникам конкурувати ціною, а не деталями, мінімізуючи маніпуляції на ринку. Такий підхід допоможе заощадити бюджетні кошти та підвищити ефективність закупівель.