УДП переходить на 6-годинний робочий день

 
Криза на дунайському ринку річкових перевезень загострюється. Ми вимушені скорочувати витрати.

Основні причини:
 
✅ Відсутність підтримки дунайського експортного напряму. Дунайські порти здатні конкурувати з одеськими за українську агропродукцію, але потрібна знижка на залізничні перевезення до Ізмаїлу.
Аномальна спека та обміління. На Середньому Дунаї мілководдя ускладнює рух баржевих караванів, деякі клієнти у серпні взяли паузу, щоб не ризикувати. Зменшується допустима осадка барж, але власники вантажу не готові до підвищення фрахтових ставок.
Через спеку аграрії втратили частину врожаю. Скоротився обсяг агропродукції, що експортується Дунаєм. 
 
Нам часто кажуть – колись раніше на Дунаї також просідав ринок, але ж якось вантажі знаходили. Так, знаходили, але значна частка рейсів була збитковою. Підприємство звітувало про збільшення кількості перевезених пасажирів і тонн вантажу, а насправді УДП лише нарощували борги, які на початок 2022 досягли 8 млн євро. Деградувало, не платило по півроку зарплати плавскладу.
 
???? На відміну від минулих криз, ми принципово не працюємо у збиток. Не створюємо заборгованість. Всі наші рейси прибуткові. Флот працює в плюс. Увесь вантаж, що «рахується», з ринку ми забираємо. Але такого вантажу дуже не багато, фрахтові ставки на мінімумі, тож рентабельність мінімальна.
 
????А як же інші перевізники? Нашим конкурентам також вкрай складно, але вони виживають навіть за низького ринку. Приватники, особливо дрібні, працюють самі на себе, часто без податків (в чорну), без соціальних зобов’язань, з мінімальною кількістю людей, яких набирають по контракту.
Ми, держпідприємство, працюємо у геть інших умовах - платимо зарплати в білу, тримаємо величезний штат, маємо колосальні соціальні зобов’язання.
Два роки ми сумлінно тягнули соціальний тягар - в два з половиною рази підняли середню зарплату, сплатили понад мільярд гривень податків.
Але за сьогоднішніх умов флот не може утримувати понад тисячу людей.
Ми провели цифровізацію управління та обʼєктивно можемо працювати значно меншою кількістю персоналу. Навіть за високого ринку оптимізації штату було не уникнути. Це розуміють всі.
Як би не було, ми почали скорочення витрат не з людей, а призупинили всі інвестиційні проєкти за виключенням модернізації. Фінансування модернізації є цільовим. Цього року Кабмін зменшив частку дивідендів, які УДП повинно було відрахувати у бюджет. Умова - направлення залишених пароплавству коштів на модернізацію та будівництво флоту. 
 
Так, сьогодні дуже складна економічна ситуація, але до чого призводить зупинка програм будівництва флоту добре знаємо на прикладі морського судна «Капитан Столбовский», яке багато років іржавіє на сліпі Кілійського заводу. Тому модернізацію першої партії суден ми завершимо за будь-яких обставин. Перше судно вже на виході.
Цього тижня ми створюємо робочу групу з первинною профспілковою організацією і починаємо пошук компромісу щодо зменшення витрат на персонал, які наразі складають 70% всіх накладних витрат компанії. За погодження профспілки компанія вже тимчасово перейшла на 6 -годинний робочий день. В декілька разів зменшена кількість людей у комерційній службі. Обговорюємо наступні рішення, в тому числі «непопулярні».
Що далі? У нас є бачення, як диверсифікувати роботу компанії, створити нові робочі місця. У пароплавства величезний потенціал. Але щоб його розкрити, компанія має вистояти.

Читайте на 123ru.net