На території Пекіна виявлено основу стародавньої унікальної будівлі
У Пекіні на території городища Чжунду, столиці династії Цзінь (1115-1234 рр.), було виявлено велику основу будівлі, повідомив Пекінський інститут археологічних досліджень. Про це заявило Інформаційне агентство Сіньхуа.
Руїни колишньої столиці знаходяться на території нинішніх пекінських районів Фентай та Січен. Столиця династії Цзінь проіснувала понад шість десятиліть під час розквіту династії, та була занедбана наприкінці правління династії Юань (1271-1368 рр.).
Археологічні роботи розпочалися у 2020 році, загальна площа розкопок становила 17 тис м². На думку археологів, виявлені архітектурні ансамблі відносяться до двох різних періодів – раннього та пізнього періодів правління династії Цзінь.
Група будівель, що відноситься до пізнього періоду правління династії Цзінь, імовірно, є місцем розташування храму імператорського будинку площею близько 2,5 тис. м².
На місці розкопок були виявлені такі культурні реліквії, як нефритові книги найвищого пожалування титулів, ритуальне фарфорове начиння під бронзу, круглі черепиці із зображеннями дракона та фенікса в хмарах, глазуровані черепиці, бронзові печатки, статуетки релігійного культу. При цьому нефритові книги та ритуальне начиння були ритуальними предметами імператорського будинку, а кругла черепиця із зображеннями дракона та фенікса належала до атрибутики споруд високого рангу.
У ході археологічних робіт на поверхню були підняті також інші артефакти, такі як порцеляновий посуд, мідний матеріал, вироби з міді, заліза та кістки, що відображають рівень економічного та технологічного розвитку та соціального життя у стародавній столиці.
Директор Пекінського інституту археологічних досліджень Го Цзінін зазначив, що виявлення цих двох груп архітектурних споруд дозволило зрозуміти композицію забудови та план міського будівництва у Чжунду.
За його словами, знахідка надала важливі речові докази для вивчення ритуальної системи імператорського будинку в стародавній столиці, дала нову інформацію про ремісниче виробництво, моделі торгівлі та соціальне життя в той період, а також пояснила процес формування єдиної багатонаціональної китайської нації з погляду археології.